Однією із форм ведення такої діяльності є фермерське господарство, в основу створення якого покладено бажання громадян виробляти сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку.

Але, як відомо, будь-яка діяльність потребує належної організації. І фермерське господарство не є виключенням.
Тож щоб стати одним із представників аграрного бізнесу у формі фермерського господарства слід пройти процедуру його створення, про яку і буде далі йти мова.

3. Форма фермерського господарства.
Можливих форм на сьогодні існує 4 і їх особливості схематично можна відобразити таким чином:

Форма:
ФГ- юридична особа

Особливості|:
Членами можуть бути члени сім’ї та родичі голови фермерського господарства.
Діє на основі статуту, в якому зазначаються:
- найменування господарства;
- його місцезнаходження;
- адреса;
- предмет і мета діяльності;
- порядок формування майна (складеного капіталу);
- органи управління та порядок прийняття ними рішень;
- порядок вступу до господарства та виходу з нього;
- інші положення, що не суперечать законодавству України.
- інші положення, що не суперечать законодавству України.

Форма:
Сімейне ФГ - юридична особа

Особливості|:
Членами фермерського господарства є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.
Діє на основі статуту, в якому зазначаються ті ж положення, що і в попередньому випадку.

Форма:
ФГ – ФОП*

Особливості|:
Членами можуть бути члени сім’ї та родичі голови фермерського господарства.
Діє на основі договору (декларації) про створення фермерського господарства.

Форма:
Сімейне ФГ - ФОП

Особливості|:
Членами такого фермерського господарства є виключно фізична особа-підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.
Діє на основі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства, який укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 05.04.2019 № 177.

* Аналіз Закону України «Про фермерське господарство» свідчить про теоретичну можливість створення фермерського господарства (без слова «сімейне») на основі діяльності фізичної особи – підприємця.
Водночас між ЗУ «Про фермерське господарство» та ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» існує певна колізія, яка дає підстави вважати, що фермерське господарство на основі діяльності фізичної особи-підприємця може бути лише сімейним.

Так, ч. 4 ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство» визначає, в якій формі може бути зареєстроване фермерське господарство – як юридична особа або фізична особа-підприємець та установчий документ, на основі якого діє кожне із них (статут для юридичної особи, договір (декларація) про створення фермерського господарства для господарства без статусу юридичної особи).
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі створення сімейного фермерського господарства шляхом державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається, серед іншого, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства.

І тут виникає питання: як бути фізичній особі, яка бажає зареєструватися підприємцем з метою ведення фермерського господарства (без статусу сімейного)?
Вважаємо, що в такому разі установчий документ не подається, оскільки вимоги щодо його подання не має. Водночас, оскільки ЗУ «Про фермерське господарство» передбачено, що такі особи діють на основі договору (декларації) про створення фермерського господарства (без слова «сімейне») з метою належної організації діяльності фермерського господарства в такій формі рекомендуємо розробити зазначений документ, в якому викласти положення, аналогічні тим, що мають міститися в статуті.

4. Членство у фермерському господарстві.
Особливості форм, у яких можуть створюватись та діяти фермерські господарства дають відповідь на дане питання.
Як зазначалось вище, членами сімейного фермерського господарства можуть бути лише члени сім’ї засновника у розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України. Це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, а також подружжя, діти незалежно від спільного проживання.

В іншим випадках членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї та родичі голови фермерського господарства, до яких відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Слід звернути увагу, що членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Передбачаючи питання наших читачів про те, яку ж форму фермерського господарства обрати, зазначимо, що в першу чергу слід визначитись з майбутніми членами господарства (тільки члени сім’ї голови чи і його родичі), а також враховувати особливості оподаткування кожної із форм, про які ми будемо говорити в наступних публікаціях.

5. Державна реєстрація фермерського господарства.
Державній реєстрації підлягає як ФГ-юридична особа, так і ФГ-ФОП.
Документи, які подаються державному реєстратору різняться залежно від форми, у якій реєструватиметься фермерське господарство.
Для юридичної особи:
- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;
- оригінал (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників ФГ;
- установчий документ ЮО;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
Для фізичної особи-підприємця:
- заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
- договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства – у разі створення такого.
В обох випадках – оригінал або нотаріально засвідчена копія довіреності особи, якщо документи подаються не засновником юридичної особи або майбутнім ФОП.
Важливий нюанс: до 01.01.2016 року ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» було передбачено вимогу щодо додаткового подання у разі державної реєстрації фермерського господарства копії документа, що підтверджує виникнення у засновника права власності або користування землею.
Виключення такої вимоги дає підстави вважати, що право на землю для ведення фермерського господарства може бути набуте і після його створення.
Але, слід пам’ятати про ст. 8 ЗУ «Про фермерське господарство», якою передбачено умову, за якої фермерське господарство підлягає державній реєстрації, а саме – набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Отже, фактично, процедуру створення фермерського господарства умовно можна поділити на три етапи:
- набуття права на землю;
- підготовка установчих документів;
- державна реєстрація фермерського господарства.

Автор: Аліна Загурська

Юрист, експерт з земельного права та агробізнесу

1. Право на створення фермерського господарства.
Законом України «Про фермерське господарство» таке право надано кожному дієздатному громадянину України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.
Варто зазначити, що фермерське господарство може бути створене як одним громадянином, так і кількома, але за умови, що вони є родичами або членами сім’ї.

2. Набуття права на землю.
Власне те, без чого не може існувати фермерське господарство.
Так, до державної реєстрації фермерського господарства громадянин, який виявив бажання його створити має отримати у власність або у користування земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва або особистого селянського господарства.

Зробити це можна шляхом:
- безоплатної приватизації земельної ділянки державної або комунальної власності;
- оренди землі державної або комунальної власності (через аукціон);
- оренди або купівлі-продажу землі приватної власності.

Cлід пам’ятати, що у разі безоплатної приватизації в порядку ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин-засновник фермерського господарства, серед іншого, має надати документ, який підтверджує досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Залежно від місця розташування земельної ділянки державної або комунальної власності, яку майбутній фермер бажає отримати у власність або у користування відповідне клопотання подається до місцевої ради (земельна ділянка в межах населеного пункту) або до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області (земельна ділянка за межами населеного пункту).