Так, фермерське господарство може бути реорганізоване шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення на підставі рішення його власника.
Щодо підстав ліквідації фермерського господарства, то до них відносять:
- рішення власника фермерського господарства;
- відсутність членів або спадкоємців, які бажають продовжити його діяльність;
- банкрутство фермерського господарства.
Крім цього, Статутом можуть визначатись також і інші підстави, наприклад припинення права на земельну ділянку, надану для ведення фермерського господарства тощо.
Тобто, ми бачимо, що підставою як реорганізації, так і ліквідації фермерського господарства є рішення його власника. Але, як правило, в Статуті визначається, що рішення про реорганізацію або ліквідацію фермерського господарства приймається вищим органом управління фермерського господарства – Загальними зборами його членів та оформлюється протоколом. Саме з прийняття такого рішення і розпочинається процедура реорганізації або ліквідації фермерського господарства У випадку банкрутства фермерського господарства рішення про його ліквідацію приймається судом.
Для визначення подальших кроків реорганізації або ліквідації фермерського господарства звернемось до ст. 105 ЦК України. Так, після прийняття рішення про припинення фермерського господарства його власники зобов’язані:
- призначити комісію з припинення ФГ (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора. Виконання функцій такої комісії може бути покладено на орган управління, яким у фермерському господарстві є, як правило, його голова;
- встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до фермерського господарства, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення фермерського господарства;
- протягом 3 днів з дня прийняття рішення про припинення фермерського господарства повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
- урахуванням того, що особливістю реорганізації є правонаступництво, положення щодо нього за всіма зобов’язаннями ФГ стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи і зобов’язання, оспорювані сторонами закріплюються передавальним актом (у випадку злиття, перетворення або приєднання) або розподільчим балансом (у випадку поділу).